Маракуйя
Батьківщиною маракуї є Південна Америка, але зараз її вирощування поширене практично у всіх тропічних країнах. Плід має витягнуту форму і досягає розміру 10 сантиметрів в діаметрі. Має яскравий жовтий, рожевий або червоний кольори. Жовта маракуйа вважається найменш солодкою.
Неїстівна шкірка захищає желеподібну м’якоть кисло-солодкий смак якої не схожий ні на що інше. Кісточки всередині їстівні і дуже корисні, вони заспокійливо впливають на організм, хоча практично без смаку. Зазвичай, щоб дістатися до солодкої складової, фрукт розрізають навпіл і їдять м’якоть ложкою.
На думку багатьох любителів екзотичних плодів і овочів, маракуйю краще вживати у вигляді соку, який має тонізуючі властивості. Також фрукт використовується як основний інгредієнт для безлічі коктейлів та кондитерських виробів. Він застосовується в косметології і в фармацевтиці.
Рамбутан
Фрукт вирощується практично у всіх країнах Південно-Східної Азії, де Таїланд є лідером за кількістю плантацій. Також рослина прижилася в Африці, Австралії, Еквадорі та на Карибських островах. Плоди мають форму і розміри волоського горіха. Одна гілка містить близько 30 штук рамбутана.
Дозрілі ягоди відрізняються щільною жовтою або червоною шкіркою, що має на своїй поверхні зелені або коричневі волоски. Всередині знаходиться біла ніжна, кисло-солодка м’якоть, що віддалено нагадує смак зеленого винограду. Її їдять або у свіжому вигляді, або готують варення або салати. У Таїланді це одне з найулюбленіших ласощів.
В самому центрі плоду ховається кісточка, в сирому вигляді яку їсти не можна, тому що в ній містяться алкалоїди і танін. Однак, якщо її обсмажити, вона стане їстівною. З них роблять масло, яке використовується в косметичній промисловості.
