М’ясо і риба
Древні слов’яни дуже довго жили в мирі з тваринами, тому продукти землеробства були основою того, що їли на Русі до приходу кочівників. Саме вони навчили наших далеких предків вживати м’ясну їжу. Але в той час вона була доступна не всім верствам населення. На столах селян і рядових городян м’ясо з’являлося виключно по великих святах. Як правило, це була яловичина, конина або свинина. Меншою рідкістю вважалася птиця або дичина. Великі туші оленів шпиговали салом, а потім обсмажували на рожні. Більш дрібну здобич начебто зайця доповнювали овочами та корінням і томили в глиняних горщиках.
З часом слов’яни освоїли не тільки рільництво, а й рибальство. З тих пір у них з’явився ще один варіант того, що можна було їсти. На Русі є дуже багато річок і озер, в яких водиться достатню кількість різноманітної риби. Спійману здобич сушили під сонячними променями, щоб зберегти її на більш довгий термін.
Напої
Особливе місце в меню давніх слов’ян відводилося квасу. Їм не тільки замінювали воду або вино, але і лікувалися від нетравлення шлунка. Також цей дивовижний напій застосовувався в якості основи для приготування різних страв на кшталт ботвиньї або окрошки.
Не меншою популярністю у наших предків користувався кисіль. Він був дуже густим і мав не солодкий, а кислий смак. Його робили з вівсяного борошна, розведеного великою кількістю води. Утворену суміш спершу сквашивали, а потім варили до одержання густої маси, поливали медом і їли.
На Русі було дуже популярне пиво. Його варили з ячменю або вівса, зброджували з допомогою хмелю і подавали по особливо урочистих свят. Приблизно в XVII столітті слов’яни дізналися про існування чаю. Його вважали заморською дивиною і вживали в дуже рідкісних випадках. Зазвичай його успішно замінювали більш корисними трав’яними зборами, заварена крутим окропом.
