Географія вирощування кави
До XIV століття дерева росли тільки в Ефіопії в дикому вигляді. Старт поширення культури вирощування кавових чагарників був покладений в цьому ж столітті – дерево привезли на Аравійський півострів. Потім воно стало поширюватися в Османській імперії. А пізніше купувати каву почали і європейські торговці, спеціально приїжджають з цією метою в арабські порти. У середині XVII століття мусульманський пілігрим таємно вивіз зерна в Південну Індію. Звідти, трохи пізніше теж таємно, вони потрапили на Яву і Суматру. Так, культура вирощування дерев поширилася в ряд країн.
Ідеальними умовами для росту і дозрівання ягід є тропічний клімат. І варто відразу відзначити, що класифікація кави за географічним положенням є однією з найбільших. Ідеальними умовами вважаються:
- Жаркий клімат – постійна температура повітря в межах 18-22 градусів вище нуля.
- Підвищена вологість – прибережні райони, розташовані на висоті від 600 до 1200 м над рівнем моря.
Класифікація за географічним положенням
Вона передбачає велику кількість видів кави, різних за походженням. Одне і те ж дерево у різних кліматичних умовах буде давати відмінний один від одного урожай. Це стосується як смаку і аромату, так і зовнішнього вигляду зерен. Регіони-виробники:
- Центральна і Латинська Америка;
- Африка;
- Океанія;
- Азія.
Сюди ж можна віднести класифікацію каві по висоті вирощування над рівнем моря:
- Якщо зерна росли в горах, буде відмітка SHG.
- Якщо у передгір’ях – HG.
- Якщо на рівнині – CS і MG.
Чому цінується саме високогірне кави? Справа в тому, що місця з підвищеною вологістю, як вже говорилося вище, є ідеальними для росту і дозрівання зерен. А такі є тільки в горах, на висоті понад 1000 м над рівнем моря. Тут вміст кисню набагато нижче, ніж на рівнинній місцевості, через що зерна мають можливість довше дозрівати і рости. Це сприятливо позначається на якості сировини, так як за цей час вони набувають максимально можливу щільність і наділяються особливими смаковими властивостями.
