Історія появи
Перші лабораторні дослідження рослини в шістнадцятому столітті почав проводити іспанський ботанік і лікар П. Стевус. Він дав йому назву і виявив користь стевії при її вживанні. Так вона стала відома в Європі.
Паралельно в той же час деякі племена американських індіанців вживали медову траву стевію, і саме вони назвали її в честь бджолиного ласощів за характерний присмак. А вже в середині двадцятого століття вчені з Франції виділили з рослини глікозиди, які й надавали йому солодкий смак. З кінця того ж століття в Японії почали вирощувати стевію і використовувати її для виробництва продуктів харчування.
Відкриті різні властивості цукрозамінника стевії. Про користь і шкоду засоби слід дізнатися до його вживання або вибору чаю або сиропу з цієї рослини.
Корисні властивості
Є безліч позитивних властивостей стевії. Користь доведена великою кількістю спостережень і досліджень. Отже, мала частина переваг:
- Виводить з організму “поганий” холестерин завдяки вмісту в складі антиоксидантам і пектинам.
- Нормалізує обмінні процеси в організмі, тому що амінокислоти і вітаміни розщеплюють жири і активізують роботу обміну речовин.
- Покращує стан травної системи: налагоджує роботу кишечника, справляється з порушеннями роботи печінки, усуває причини печії, нормалізує функціонування слизової оболонки шлунка.
- Показана до застосування як замінник цукру для людей, страждаючих цукровим діабетом, так як не містить вуглеводів і запобігає зростання показників глюкози в крові.
- Використовується для лікування урологічних захворювань і виведення зайвої рідини з організму, щоб не було набряків, так як викликає сильний сечогінний ефект.
- Допомагає при відновленні після захворювань, при загоєнні ран, сприяє активізації процесів регенерації тканин.
- Відмінно справляється зі стресами і безсонням, тому що справляє заспокійливий ефект.
- Є жарознижуючим засобом, але для отримання такого ефекту потрібно випивати чай стевії не менше трьох разів на день.
